Українська література 9 клас

 Українська література 9 клас

Дистанційне навчання 29.03.21-16.04.21

16.04.21. Тема. П. Куліш "Чорна рада". Характеристика образів роману

1. Прочитайте матеріал підруника ст. 290-292.

2. Перегляньте матеріал.

3. Д.З. У формі презентації подайте характеристику одного із персонажів роману. Презентацію здати до 20.04.

14.04.21. Тема. П. Куліш "Чорна рада"

1.Запишіть «анкету твору».

Автор	Пантелеймон Куліш
Назва	«Чорна рада»
Жанр	Історичний роман-хроніка
Тема	Змалювання боротьби за гетьманську булаву
Герої	Яким Сомко, полковник Шрам, Петро Шрам, Іван Брюховецький, Леся Череванівна, Черевань, Матвій Гвинтовка, Васюта, Кирило Тур, Божий Чоловік, Чорногор, Пугач, народ.
Час дії	1663 рік
Основна думка	«Зложити докупи два береги .Дніпрові»
Проблематика	Патріотизм і незалежність, ставлення влади до народу, роль державного діяча, народ і співець
Сюжетні лінії	Власне історична (боротьба за гетьманську булаву); любовна (любовний трикутник Леся Череванівна – Петро Шраменко – Кирило Тур)

2. Цитатний диктант «Хто цей персонаж»( записуєте тільки персонажа)

1).«Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях,чоботи шкапові, протоптані, і пучки не видно. Хіба по шаблі можна б догадатися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й та на йому була мов чужа. І постать і врода в його була гетьманська. Так наче собі чоловічок простенький, тихенький. Ніхто, дивлячись на його,не подумав би, що в сій голові вертиться що – небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату».

2).«...був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатились за десятилітню війну з ляхами...доскочив собі незчисленного скарбу, та після війни й сів хутором коло Києва».

3). «Був він син паволоцького пана, по прізвищу Чепурного, учився в Київський братській школі і вже сам вийшов. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо гарячий був чоловік...і не всидів би у своїй парафії, чуючи як ллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями».

4).«Орел не козак».

5). «Здоровенний козарлюга». Хоробрий лицар бунтарської й дещо химерної вдачі. Прагне до незалежності, відчайдушних учинків і козацького побратимства».

6).«Молодиця свіжа й повновида, пряма, як тополя».

7).«Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті – так усякому на душі мов сонечко світить».

8).«...був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної, був високий, огрядний собі пан, кругловидний, русявий, голова в кучерях, як у золотому вінку, очі ясні, веселі, як зорі, і вже чи ступить, чи заговорить...Жартів не любив. Щирий і незлобливий був лицар, да все ж як і допечуть йому, то стережись тоді кожен».

9). «Темний він був на очі, а ходив без проводиря, у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив із тими грішми? Викупив невільників з неволі...»

10).«Був щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік перечорнити і золоту славу гряззю закаляти».

11).«Справді...був собі дідусь такий мизерний, мов зараз тільки з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі йому позападали і наче до чого придивляються, а губи якось покривились, що ти б сказав – він і зроду не сміявся».

12). «Ще була молода і хороша, тілько бліднолика пані. Зараз було видно, що се не нашого пера пташка. Не та в неї хода, не та й постать, да й українська одежа якось їй не припадала. А гарна чорноброва була пані».

3. Переглянути відео. 

4. Д.З. конспект, цитатний диктант, продовжуємо читати роман. Здати до 16.04. до 16 години.

09.04.21. Тема. "Чорна рада" П. Куліша-перший історичний роман в українській літературі.

1. Перегляньте відео.

2. Прочитайте матеріал підручника ст. 285-289 та зробіть конспект.

3. Д.З. читати роман "Чорна рада", конспект здати до 10.04. до 16 години.

07.04.21. Тема. П. Куліш. Кредо митця, його романтична лірика.

1.Прочитайте. Як прозаїк П. Куліш не тільки виявив значне мистецьке обдарування, а й показав себе новатором, здатним прокладати нові шляхи в літературі. Проте його поетичний талант виявився помітно слабшим — спосіб образного мислення, світобачення й світовідтворення, очевидно, більше відповідали епічному типу творчості. Та була на те ще одна істотна причина, що, можливо, не дала П. Кулішеві піти далі. На той час поетичний світ України був осяяний генієм Т. Шевченка. Вплив Кобзаря на розвиток української поезії був таким великим, що майже всі митці другої половини ХІХ століття були під цим впливом, часто бездумно, сліпо наслідуючи його.Проте написане П. Кулішем як поетом заслуговує на нашу увагу та вдячність, зокрема, це стосується тих творів, у яких він відійшов від Шевченкових канонів, виявив власне поетичне обличчя.

2. Прослуховування аудіозапису «До рідного народу»

3. Словникова робота. 
Руїна -  період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами на території України. Частіше за все під Руїною розуміють період від смерті гетьмана Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687).
Вертоград – сад
Олухи – йолоп, простак, дурень
Варвар (грец. βάρβαροι, іноземці, «ті, що бурмочуть») — зневажливий термін, яким позначають людину, представника певного народу або племені, що дійсно або уявно перебуває на доцивілізаційному або нижчому цивілізаційному рівні розвитку.
4. Паспорт поезії "До рідного народу"(записати в зошит)

Рід літератури: лірика.
Жанр: громадянська лірика.
Тема: звернення поета до народу всупереч жорстоксті самодержавства захистити рідну мову, не дати можливості царизму перетворити українців на «малоросів» і позбавити їх єдиного скарбу
Ідея: заклик шанувати й оберігати найцінніше, що є в народу — рідну мову, не дати «сусіднім хижакам» її знищити.
Основна думка: а) доки існує мова — доти живе нація; б) Єдиний скарб у тебе — рідна мова, / заклятий для сусідського хижацтва: / вона твого життя міцна основа, / певніша над усі скарби й багатства. /
Художні особливості поезії.

Звертання: «Народе без пуття…», «О варвари!.."

Епітети: «предків диких», «безумної одваги», «гірких п’яниць», «розбишак великих», «луччих предків», «душ святих», «сором тяжкий», «великий добродій», «зеркало всесвітнє», «розбоєм лютим», «путь скверний». 

 Риторичні оклики: «Гірких п’яниць та розбишак великих!», «О варвари!..». 

 Метафори: «жене неволя», «з рідним словом тулишся». 

Порівняння: «з словом тулишся мов злодій».

5.     5. Читання поезії     «Троє схотінок»

 ТЛіричний герой - це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов'язково тотожний з автором. Через нього автор або передає власні почуття, або ж просто відображає переживання певної якості. 

 6. Евристична бесіда за змістом прочитаного

ØСхотінки – це бажання. Які три бажання має ліричний герой? Як вони його характеризують?

7. Аналіз поезії

Тема - життєве кредо письменника, його життєві цінності.

Випишіть у «схотінки» три бажання ліричного героя.(Душевний спокій; книги; близький друг, кохання.

Для висловлення власної думки автор серед інших художніх засобів використовує прийом контрасту. Знайдіть його. (Урочиста, книжна лексика (ветроградів, благородних, Мадонна) і знижена, просторічна (насилував, олухів)).

 Художні засоби, використані поетом.

Епітети: «вертоградів пишно-прохолодних», «добрий лад», «мислі благородні», «світові утіхи», «олухи великі», «веселий в серці сміх», «палати тихі», «хмарні минути».

Повтори: «Я не хотів би…», «Аби у мене був…».

Метафора: «сміх був в серці».

Звертання: «О сонце доброти».

Риторичний оклик: «Сіяла ти мені в мої хмарні минути!».

7. Д.З. прочитати матеріал підручника стю 282-284, прочитати вірш "Рідне слово", зробити аналіз поезії, конспект уроку- все здати до 08.04.до 16 години.

02.04.21. Тема. Пантелеймон Куліш - письменник, перекладач, перший український літературний критик.

1. Прочитайте матеріал підручника ст.275-282.Зробіть конспект.

2. Перегляньте відео. 

3. Д.З. конспект, читаємо роман "Чорна рада".

31.03.21. Тема. Контрольна робота №3.

На окремих листках пишете:
Тридцять перше березня
Контрольна робота № 3
Творчість Тараса Григоровича Шевченка
Варіант

(Кожному на вайбер я скину окремо саме його варіант) Не забувайте про високий рівень- твір-мініатюру.

Роботу потрібно буде здати до п'ятниці. На жаль, не бачу ваших творчих проєктів. Здала лише одна учениця.

Дистанційне навчання 18.03.21-19.03.21

19.03.21. Тема. Підсумковий урок. Світова велич Тараса Шевченка.

1. Відкриваємо Шевченка по - новому.

2. Пропоную переглянути анімовану поезію Т. Шевченка "За байраком байрак".

3. Прчитати сторінки підручника 269-273.

4. Д.З. Робота над індивідуальними проектами, підготовка до контрольної роботи.

19.02.21. Тарас Шевченко "Кавказ". Образ Прометея. Історія України

1. Прогляньте відео.

2. Зробити конспект.

Здійснення ідейно-художнього аналізу твору.

Тема: викриття загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й дворянської моралі.

Ідея: співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу; заклик до об'єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога - російського царату.

Основна думка: «Борітеся – поборете!»

Сюжет:

Експозиція: романтичне зображення величних Кавказьких гір; розповідь давньогрецького міфу про Прометея.

Зав’язка: роздуми автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких гнобителів та засудження бездіяльності людей у зв’язку з цим.

Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця.

Розв’язка: інтимний реквієм по загиблому другові Якову де Бальмену, вбивця якого царизм, а зовсім не горці.

Як і поему «Сон» Шевченко пише твір «Кавказ» у формі сатиричної поеми, але з додаванням елементів лірики та героїки.

Сатиричний твір – твір викривального змісту, у якому різко висміяні  потворні явища в суспільному житті або риси характеру людини.

 Іронія – іносказання, яке виражає насмішку, подвійний смисл.

У поемі немає сюжету, якихось подій, героїв – персонажів, окрім самого оповідача – ліричного героя. У змісті твору виділяється п’ять частин.

Образи поеми: 

-образ Прометея;

-образ орла;

-образ колонізатора.

Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захисник людей. До образу його зверталися митці багатьох народів різних епох. У російській літературі до образу Прометея звертався М.Ломоносов. В Українській літературі після Шевченка вдається Леся Українка в драматичній поемі "В Катакомбах". Неофіт-раб заявляє, що він віддасть честь титану Прометею, який завзято боровся проти рабства. У символічному образі Прометея Шевченко показав незламність, титанізм народів, а в образі не ситого орла – царат, який "Карає... що день Божий добрі ребра й серце розбиває". Народ безсмертний, тому царат "не вип’е живущої крові", "не скує душі живої". Поет радіє, що серце народу "знову оживає і сміється". Як гімн не здоланності народів, звучать натхненні слова "Невмирає душа наша, не вмирає воля". 

Створюючи образ Прометея, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а взяв звідти тільки ідею безсмертя титана. Побіжно згадавши його тривалі страждання, автор наголошує на стійкості закутого Прометея, яку не в силі здолати хижий орел. Прометей і орел – це два ворожі табори – народ і царат. Волелюбний народ не скоряється катам, і хоч самодержавство терзає його щомиті, він прагне розкуватися, щоб розкрити свої животворчі сили. Образ Прометея не тільки закликав народи до боротьби проти царату, а й виховував віру в перемогу над самодержавством.

Образ Орла — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Даремні намагання хижого птаха побороти силу волі й прагнення до життя. Важливо, що «орел», який є у міфі і якого Т. Шевченко показав у поемі, набув додаткового і, головне, актуального символічного значення: орел (щоправда, двоголовий) був гербом царської Росії. Колонізатор — царизм фальшиво твердить, що хліб і хату горця ніхто не відбере в нього, а його самого «не поведе… в кайданах». Втрачаючи владу над собою, загарбник проговорюється, що він хотів би «подарувати» йому його власну хату, а хліб хотів би кинути горцеві, «як тій собаці». Він мріє про той час, коли горці будуть платити податок навіть за сонце. Підступний колонізатор облудливо закликає горців до дружби з ним і обіцяє, що від нього горці «багато б дечому навчились!». У пориві туполобого захоплення собою загарбник хвалиться своєю «культурою», а в дійсності показує своє варварство і цинізм. Хижак хвалиться тим, що «французів лає», тобто переслідує вільнодумний дух французького просвітительства — Вольтера, Дідро: «Продаєш або в карти програєш людей… не негрів.., а таких… хрещених.., но простих. Ми не гішпани». Чим же вихваляються колонізатори? Класовою нерівністю, злиднями, політичним безправ’ям, насильством, темнотою, продажністю і фальшивістю церкви, переслідуванням прогресивної думки і торгівлею людьми, мов худобою.

3. Д.З. опрацюйте матеріал підручника ст. 232-236, виконайте тести (скинути у вайбер до 20.02.21. до 15 години)

Тести

Запитання 1. Період творчості Т. Шевченка, до якого належить поема «Кавказ»

      1.Ранньої

      2.«Трьох літ»

      3.Останніх років

      4.«У казематі»

Запитання 2. Описуючи гори Кавказу, поет звертає увагу читача на те, що вони...

     1.Надто високі

     2.Засіяні горем

     3.Дуже старі

     4.Дивують своєю красою

Запитання 3. З питанням «Коли вона прокинеться?» письменник звертається...

            1.До справедливості

            2.Долі людської

            3.Свідомості кавказців

            4.Совісті гнобителів

Запитання 4. Народ уславлюватиме Бога у разі, якщо він його...

  1.Духовно збагачуватиме

  2.Захистить і заспокоїть

  3.Звільнить від поневолення

  4. Шануватиме і прославлятиме у своїх молитвах

Запитання 5. Війна — це не тільки смерть «людей муштрованих», але й:

     1.Голод

     2.Сльози

     3.Хвороба

    4.Розчарування

Запитання 6. Поет у творі возвеличує не тільки «лицарів великих», але й:

     1.Гори Кавказу

     2.Бога Святого

     3.Батьків загиблих

     4.Тогочасну історичну епоху

Запитання 7. Характеризуючи правду, Т. Шевченко обурено проголосив, що вона...

       1. Закута в кайдани

       2.Кров’ю полита

       3.П’яна

       4.Химерна і підступна

Запитання 8.«Ненагодованою і голою» в поемі...

1.Є мудрість людська

2.Ріка зі сльозами і кров’ю муштрованих

3.Хмара за горами

4.Сердешна воля

Запитання 9. Поема написана у формі революційно-викривального ліричного...

     1.Діалогу

      2.Полілогу

     3.Монологу

     4.Трактату

Запитання 10. Лейтмотивом у творі є рядки...

   1.«Не нам на прю з тобою стати! / Не нам діла твої судить!»

   2.«Кати знущаються над нами, / А правда наша п’яна спить»

   3.«Борітеся — поборете, / Вам Бог помагає!»

  4.«За горами гори, хмарою повиті... / Засіяні горем, кровію политі»

Запитання 11. Символічними у творі є образи...

         1.Прометея та орла

         2.Чурека і саклі

         3.Правди і волі

         4.Храму і каплиці

Запитання 12. Кульмінацією твору є...

      1.інтимне звернення до Якова де Бальмена

      2.опис кавказьких гір

      3.міф про Прометея

      4.звернення колонізатора до горця

17.02.21. Тема. Тарас Шевченко "Сон" ( "Увсякого своя доля"). Сатиричний пафос поеми, його спрямування.

1. Прогляньте відеоматеріал.

2. Прочитайте про історію написання та сучасну значимість  поеми "Сон".

Т. Шевченко вирішив поїхати в Україну. Для цього навіть перервав навчання в Академії мистецтв. Тягнуло в рідний край. На Батьківщині поет провів кінець весни, все літо і всю осінь 1843 року, повернувся до Петербурга в лютому 1844 року. У цей час він і написав «Сон» («У всякого своя доля»), де відтворив живі враження дикої сваволі поміщиків, злиденного життя і нестерпних страждань кріпаків. Свій гнів вилив він у поемі, яка є гострою сатирою на царську Росію часів Миколи І, на всю систему самодержавного ладу. На допиті після арешту в 1847 році Шевченко так з’ясував виникнення задуму цієї поеми: «Будучи еще в Петербурге, я слышал везде дерзости и порицания на государя и правительство. Возвратясь в Малороссию, я услышал еще более и хуже между молодыми и между степенными людьми; я увидел нищету и угнетение крестьян помещиками, посессорами и экономами-шляхтичами, и все это делалось и делается именем государя и правительства». Тому виникла потреба написати твір у певному розумінні узагальнюючий, який би розкрив людям очі на сутність тогочасної суспільно-політичної системи, показав би людям: таким ось насправді є той лад, у якому нам доводиться жити.З моменту написання твору пройшло багато часу. І всі ці роки він «працював» — розкривав людям правду про самодержавний лад царської Росії. Той лад уже давно зник. Але читаючи цю поему зараз, постійно ловиш себе на думці, що твір запрограмований на більше, що йдеться в ньому не тільки про царську Росію, що істина показана в поемі, цілком актуальна для нашої зовсім недавньої історії.Одне слово, істину, яку відкрив Шевченко в 1844 році, не завадило б і нам глибше зрозуміти.

Епіграф у творі звучав так: «Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его.». Таким чином, поет проголосив: у «Сні» я покажу вам істину, а ви пізнайте, зрозумійте її.

3. Складання літературного «паспорту» твору (записати у зошит)

1. Назва «Сон» («У всякого своя доля»)
2. Автор: Т.Г. Шевченко
3. Рік написання: 1843
4. Тема:  зображення й протиставлення нещасного життя народного і життю «райському» вельмож, царів.
5. Ідея: засудження аморальності й паразитизму господарів країни, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності.
6. Основна думка: Головні біди України є похідними від її підневільного стану в Російській імперії. 
7. Жанр: ліроепічна сатирична поема, це політична сатира; поема-інвектива (інвектива — пряме, найгостріше засудження певної вади).
Підзаголовок твору — «Комедія» — вказує на комічно-сатиричний, гротескно-кумедний характер змальованих у ньому основних сцен-картин, особливо наприкінці поеми.

8. Композиція: Орієнтовно можна розмежувати в поемі такі її частини:
1. пролог;
2. покріпачена Україна;
3. сибірські нетрії;
4. самодержавний Петербург;
5. прийом у царських палатах;
6. видіння над Невою;
7. вранішня столиця;
8. другий прийом у палатах.

Поема написана у формі розповіді від першої особи, яка відкриває широкий простір для виявлення авторського ставлення до зображуваних подій та естетичної їх оцінки. Проте як автор твору Шевченко виступає в поемі не безпосередньо, а в літературній масці умовного автора-оповідача про «напричуд дивний» сон, фантастичні пригоди й комічні події, які йому наснилися.

Експозиція: пролог, в якому поет розмірковує над тим, що кожна людина має власну долю; зображує соціальні й моральні гріхи, які процвітають в країні.

Зав’язка: лаштування п’яного ліричного героя до сну і врешті-решт його політ до неба.

Розвиток подій: змалювання загальної картини життя у часи покріпачення самодержавством простого люду.

Кульмінація: сатиричне висміювання катів і грабіжників народу.

Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те, що приснилось».

4.Д.З. Опрацювати матеріал підручника ст. 226-231., зробити конспект уроку( скинути у вайбер до 18.02.21. до 18 години) вивчити уривок напам'ять із поеми "Сон" (можете вибрати свій уривок- але обсяг повинен залишатися таким)

У всякого своя доля,
і свій шлях широкий,
той мурує,той руйнує,
той неситим оком -
за край світа зазирає,
чи нема країни,
щоб заграбать і з собою
взять у домовину.
Той тузами обирає
свата в його хаті,
а той нишком у куточку
гострить ніж на брата.
А той,тихий та тверезий,
богобоязливий,
як кішечка,підкрадеться,
вижде нещасливий
у тебе час та й запустить
пазури в печінки,-
і не благай:не вимолять
ні діти,ні жінка.
А той,щедрий та розкошний,
все храми мурує,
та отечество так любить,
так за ним бідкує,
так із його,сердешного,
кров,як воду,точить!..
А братія мовчить собі,
витріщивши очі!
Як ягнята."Нехай,-каже,-
може,так і треба".
Так і треба!бо немає
Господа на небі!
А ви в ярмі падайте
та якогось раю
на тім світі благаєте?
Немає!немає!
Шкода й праці. Схаменіться:
усі на сім світі -
і царята,і старчата -
Адамові діти.

Дистанційне навчання 11.01.21.-24.01.21

22.01.21. Тема. Микола Гоголь. літературна діяльність.

1. Перегляньте відео на платформі ВШО- Тема 7. Література українського романтизму

Урок 11. Життя і творчість Миколи Гоголя.

2. Пройдіть тести після відео ( фото скинути на вайбер до 23.01. до 15 години).

3. Прочитайте матеріал підручника ст.203-208.

4.Д.З. Знати біографію письменника, читати повість "Тарас Бульба".

20.01. 21. Тема. Євген Гребінка " Човен"

1. Перегляньте відео на платформі ВШО - Урок 9. Образи вірша Євгена Гребінки “Човен”. Пісенна лірика поета.

2. Зробіть невеликий конспект. Вірш Євгена Гребінки «Човен» -філософська лірика.

Ознакою романтизму у творі є те, що ліричний герой вірша порівнює себе із човном, який зустрічається зі стихією та гине, він виявляється таким же беззахисним у великому жорстокому світі, як і людина в житті.

Автобіографізм твору: Євген Гребінка пише про себе і те, як він покинув спокійний та затишний хутір на Полтавщині та вирушив у велике місто –Петербург.

Художні засоби:

Романтизація відбувається засобами народної поетики (порівняння): хвиля – «мов чорнії гори», хмари – «як темная нічка», грім у небі – «мов голос небесної кари».

Алітерація – збіг приголосних (запам'ятати) «г» та «р», які передають звуки грому та

підсилюють ефект небезпечного моря: «За громом громи гуркотять».

Епітети: синєє море, буйнії вітри, чорнії гори (синєє, буйнії, чорнії – підкреслені

хвилькою).

Метафори: море гуляє, хвиля грає.

Зменшувально-пестливі слова: нічка, весельце.

Повтори: плавле.

Звертання: мій покою.

Пояснення слів. Байдаки – торгівельні човни. 

3.  Пройдіть тести після відео ( фото скинути у вайбер).

4.Д.З. Опрацюйте матеріал підручника ст. 200-202. Конспект уроку і тести скидаємо у вайбер до 21.01.до 15 години.

15.01.21. Тема. Петро Гулак-Артемовський "Рибалка"

1.Перегляньте відео на платформі ВШО - Урок 8. Вічна тема кохання в баладі Петра Гулака-Артемовського “Рибалка”.

2.Запишіть у зошит: За жанром «Рибалка» Петра Гулака-Артемовського – балада .Балада - це невеликий віршований ліро-епічний твір казковофантастичного, легендарно-історичного чи родинно-побутового змісту.

«Рибалка» – переспів твору Йоганна-Вольфганга фон Гете «Рибалка».

Переспів – це, на відміну від перекладу, довільно переданий текст. Автор наслідує сюжет і образи першоджерела, але вільний у роботі зі змістом та формою.

Композиція балади «Рибалка» Петра Гулака-Артемовського:

• Експозиція: Рибалка сидить на березі річки.

• Зав’язка: у воді з’являється русалка.

• Кульмінація: Рибалка встає і робить крок.

• Розв’язка: Рибалка зникає назавжди.

Основна думка твору:кохання – це настільки спокусливе почуття, що людина дуже легко на нього піддається.

Художні засоби у баладі «Рибалка» Петра Гулака-Артемовського:

Риторичні оклики: «Вода шумить! Водя гуля!», «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!», «Що рибка смик — то серце тьох!», «Аж ось гуде і хвиля утікає!»,«Аж гульк! / І косу зчісує, і брівками моргає!», «Гей, гей!.. / На зрадний гак ні щуки, ні лина!..», «І парубоцькеє віддав би нам серденько!», «І із води на світ виходять веселенькі!», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!»,«Се дзеркало,— глянь на свою вроду!», «Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!», «І ніженьки по кісточки займає!», «То спиниться, то вп’ять всеглибшенько пірнає!», «Гульк! — приснули на синім морі скалки!.. / Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..». 

Риторичні запитання: «Чи то коханнячко?», «Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?», «Чи се ж вода?».

Зменшувально-пестливі форми: «молоденький», «рибочки», «маленькі»,«серденько», «рибалочка», «коханнячко», «дівчинонька», «брівки»,«гарненький», «рибки», «сонечко», «червоненький», «веселенькі»,«зіроньки», «ніженьки», «глибшенько».

Метафори: «Вода шумить… гуля», «рибка смик», «серце тьох», «серденько віщує», «хвиля утікає», «сонечко і місяць… хлюпочуться… виходять»,«зіроньки блищать», «вода кісточки займає», «приснули скалки».

Епітети: «сонечко і місяць… веселенькі, червоненькі», «темна ніч»,«зрадний гак», «парубоцькеє серденько». Порівняння: «вода-дзеркало», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!».

Повтори: «Вода шумить!.. Вода гуля!.., «сумує…», «Гей, гей!».

3. Пройдіть тести після відео ( фото скинути у вайбер).

4. Д.З. Опрацюйте матеріал підручника ст. 196-199. Конспект уроку і тести скидаємо у вайбер до 16.01.до 15 години.

13.01.21. Тема "Література українського романтизму. Ідейно-художні особливості романтизму"

1. Перегляньте відео на платформі ВШО -  Урок 7. Ідейно-художні особливості романтизму. Поети-романтики (загальний огляд).

2. Запишіть у зошит: визначення романтизму та його ознаки.

Романтизм – один із напрямів у літературі та інших видах мистецтва, що виник наприкінці ХVIII століття у європейській літературі та на початку ХІХ поширився у слов’янських літературах (зокрема й українській).

Основні ознаки романтизму:

• цілісне сприйняття світу;

• культ почуттів;

• плани, мрії, сни важливіші за дійсність;

• важливою стає постать автора;

• національні фантастичні елементи у творах;

• культ природи;

• світ, наповнений символами;

• народна мова;

• тема «долі» одного героя і цілого народу;

• інтерес до історичного минулого.

3. Пройдіть тести після відео (фото скиньте у вайбер до 14.01. до 15 години дня)

4. Д.З. Опрацюйте матеріал підручника ст. 194-196 ; знати конспект.