Українська література 7 клас

Дистанційне навчання 26.01.21-2022

20.05.22. Тема.  Позакласне читання. Володимир Івасюк

1. Відеоматеріал.

2. Пісенна творчість видатного поета і композитора.


19.05.22. А Малишко "Вчителька"

1. Прочитати поезію ст. 265.

2. Дати відповіді на запитання (усно).

3. Відеоматеріал. 

4. Вивчити будь-яку поезію Андрія Малишка напам'ять.


12.05-13.05.22. Андрій Малишко. Поезії.

1. Прочитайте матеріал підручника ст. 261-263.

2. Відеоматеріал.

3.

4. Зробити паспорт поезії ( на вибір).

06.05.22. Тема. Контрольний  класний твір

1. Переглянути фільм "Іван Сила"

2. Написати твір на одну з тем:

Пишете:

 Шосте травня

Контрольний класний твір

- Ідея оптимізму та життєлюбства у творах Олега Ольжича й Олени Теліги

- Богатир Карпат Іван Сила


28.04.22. Тема. Олена Теліга. Поезії

1.Прочитайте матеріал підручника ст. 229-232.

2. Читання поезій ст. 232-234.

3. Відеоматеріал.


22.04.22. Тема. Олег Ольжич. Поезії

1. Прочитайте матеріал підручника ст. 224-226.

2. Відеоматеріал.

3. Підготуйте виразне читання поезій ст. 226-227.


21.04.22. Тема. Контрольна робота №4

На окремих листках пишете:

Двадцять перше квітня

Контрольна робота №4

Тестові завдання

І варіант (Дрель В., Юрчишин І.)

Початковий рівень(6 завдань по 0,5 бала)

З­поміж поданих варіантів відповідей оберіть один правильний.

1. Вищу освіту В. Симоненко здобув у

 А Львівському державному університеті

 Б Київському державному університеті

 В Харківському авіаційному університеті

 Г Полтавському державному педагогічному інституті

2. Ідеєю вірша В. Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?» є

 А утвердження думки, що сила кохання переможе все

 Б захоплення всесильною материнською любов’ю

 В утвердження  неповторності  кожної особистості

 Г засудження війни, жорстокості

3. М. Павленко народилась у

 А селі Іванківці Срібнянського району Чернігівської області

 Б селі  Старичі  Яворівського  району Львівської області

 В селі Біївці Лубенського району Полтавської області

 Г селі  Шилівці  Зіньківського  району Полтавської області

4. Софійка  не  розповіла  татові  про дивну пригоду, тому що

 А сама не могла в неї повірити

 Б не хотіла його хвилювати

 В звикла обманювати

 Г не вважала свою пригоду цікавою

5. Зі шматочків цегли Фрідріх робив

 А іграшки для дітей

 Б посуд

 В прикраси – сонця і квіти

 Г огорожу для своєї грядки

6. Фотокартку  доньок  Фрідріха  знайшли у стіні будинку через

 А 10 років

 Б 25 років

 В 45 років

 Г 50 років

Середній рівень (3 завдання по 1 балу)

Продовжіть речення.

1. Новела – це … .

2. У вірші В. Симоненка «Лебеді материнства» лебеді порівнюються з … .

3. Те, що Софійка збагнула, як керувати чарівною шафою й повернулася додому, засвідчує … .

Достатній рівень (2 завдання по 1,5 бала)

Виконайте письмово завдання і дайте відповіді на запитання.

1. Дослідіть, як В. Симоненко у вірші «Ти знаєш, що ти – людина?» акцентує увагу на тому, що людина – господар на землі. У чому це виявляється? Обґрунтуйте авторську позицію щодо цього.

2. Умотивуйте ставлення дітей до Фрідріха та їхню поведінку. Чому полонений німець намагався порозумітися з дітьми?

Високий рівень (1 завдання – 3 бали)

Напишіть твір-­мініатюру на одну з тем:

 ♦ «Казкові мотиви у повісті М. Павленко «Русалонька із 7­В, або Прокляття роду Кулаківських».

 ♦ «Війна  –  трагедія  людської  долі» (за новелою Л. Пономаренко «Гер переможений»).

ІІ  в а р і а н т (Матвієнко С., Мацелюк В.)

Початковий рівень (6 завдань по 0,5 бала)

З­поміж поданих варіантів відповідей оберіть один правильний.

1. У поезії В. Симоненка «Лебеді материнства» наявні такі народно-поетичні символи:

 А калина і тополя

Б голуби

 В барвінок

 Г лебеді, верби і тополі

2. У поезії В. Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?» кількість строф –

 А дві

 Б три

 В чотири

 Г п’ять

3. Коралі в родині Софійки вважали

 А родинним оберегом

 Б дуже елегантною прикрасою

 В надзвичайною цінністю

 Г екзотичним доповненням до сучасного одягу

4. Відчинити стару шафу Софійку спонукало

 А зацікавлення старим мотлохом

 Б мамине прохання

 В бажання дізнатися родинні таємниці

 Г батькова мрія реставрувати меблеву руїну

5. Неправильним є твердження

 А на  грядочці  Фрідріх  посіяв  чорнобривці

 Б ставлення українських жінок до полонених німців було гуманним

 В Фрідріха поховали в ямі за містом, навіть  не  насипавши  над  могилою якогось горба

 Г у новий дім, який був збудований полоненими німцями, люди переселилися в кінці листопада

6. Будинок,  який  зводили  німці,  міг би, на їхню думку, стояти на околиці

 А Берліна

 Б Дрездена

 В Лейпцига

 Г Мюнхена

Середній рівень (3 завдання по 1 балу)

Продовжіть речення.

1. У поезії «Гей, нові Колумби й Магеллани» В. Симоненко пропонує відкривати «духовні острови» в … .

2. Містичні персонажі в повісті «Русалонька із 7­В, або Прокляття роду Кулаківських» – це … .

3. Доросла героїня твору Л. Пономаренко  «Гер  переможений»  зрозуміла, що … .

Достатній рівень (2 завдання по 1,5 бала)

Виконайте письмово завдання і дайте відповіді на запитання.

1. На яких цінностях наполягає В. Симоненко у вірші «Лебеді материнства»? Свою відповідь аргументуйте, покликаючись на текст.

2. Схарактеризуйте образ Сашка з повісті  М.  Павленко  «Русалонька  із  7­В, або Прокляття роду Кулаківських».

Високий рівень (1 завдання – 3 бали)

Напишіть твір-­мініатюру на одну з тем:

 ♦ «Втілення  особливостей  української ментальності, рис національного характеру в поезії В. Симоненка “Гей, нові Колумби й Магеллани”».

 ♦ «Добро  не  зникає  безслідно»  (за новелою Л. Пономаренко «Гер переможений»).


15.04.22. Тема. Особливості художніх засобів новели

1.

2. Пройти тестування:https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6977833


14.04.22. Тема. Любов Пономаренко " Гер переможений"

1.Відеоматеріал.

2. Читати ст. 215-218., знати визначення новели ст. 217.


08.04.22. Символічне значення образів у повісті.

1. 

2.    Народні символи України — скарб українського народу. В українській графіці використовуються символи й образи з пісенної народної творчості, з легенд, що використовуються в обрядах і звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках тощо. За втіленням символіки умовно поділяються на рослинні і тваринні.

   Українці відтворюють ці символи у вишивці на сорочках, рушниках тощо, у розписі посуду, в кованих виробах, у різьбленні, в барельєфному прикрашанні житла, у розписах печі в хатах, гончарних виробах, у гравюрі, а також, в окремому виді української творчості — в писанках.

   Українська народна символіка поєднує язичницькі та християнські елементи, що витворюють синтез, виражений у національному світосприйнятті, звичаях, традиції, декоративному мистецтві, фольклорі. 

Невід’ємною складовою образної системи «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» є символічний образ чарівної бабусиної шафи, яка служить порталом між минулим і теперішнім часом: «Різьблена, з широкою шухлядою внизу, ще од прадіда Павла й прабабусі Горпини по маминій лінії. Її не проміняли на харчі навіть у голодовку! Почесна «пенсіонерка», регулярно змащувана щонайдорожчими засобами для меблів, схотіла згадати молодість?...» . Ще один родинний артефакт – незвичайні коралі, які, за словами мами, «кожна жінка їхнього роду під вінець одягала... Намисто дісталося ще прапрапрабабі. Відтоді передавалося з роду в рід на щастя. Хоча Софійчина мама чомусь його всерйоз не сприймала. Вдягла тільки з повагидо реліквії. А по весіллі відразу кудись поділа, здається, таки до шафи» . Прикметно, якщо шафа є символом духовного спадку пам’яті й пошани до свого роду, то чарівні коралі, які передаються по жіночій лінії родини із покоління в покоління, – оберегом, символом щастя у подружньому житті. Окрему роль відведено в романі Марини Павленко образам природи, що є одним із важливих засобів зображення персонажів, слугують глибшому розкриттю їхніх внутрішніх вражень і відчуттів. Так, скажімо, картини природи злиті в єдиний нерозривний потік переживань головної героїні твору Софійки: «Осінь усе глибшала, як глибшали Софійчині сумніви й вагання. Вкутавшись у подаровану тітонькою шаль, бродила золотими листяними заметами. Парк оголився і спорожнів. Тільки їхня з Вадимом акація ще ніяк не скидала срібно-зеленого кучерявого вбрання. Софійка знала: акація не жовкне, зеленіє до останнього і просто осиплеться якоїсь ночі під натиском тяжкого приморозку».  Образи природи передаються через сприйняття Софійки, тому й позначені особистісним баченням, оцінною характеристикою з романтичним, часом із гумористичним забарвленням: «Зате ранок був гідний пробудження! Сріблява зелень, яблуневий цвіт у густому сонячному соусі та нестримний пташиний щебет. До того ж канікули!!!». «Призахідне сонце виблискувало на плесі усіма барвами веселки. І комарі не кусали – благодать!» Сліпий старець – це символ Віри і Правди, який у народних казках постає як образ Названого батька.

Надаючи перевагу розповіді від третьої особи, авторка активно використовує діалоги як художній засіб сюжето- й образотворення. Марина Павленко закликає читачів до співтворчості у написанні закінчення сучасної казки, але фактично відслоняє завісу майбутнього Софії, коли в розділі «Ще одна таємниця шафи» веде героїню не в минуле, а в майбутнє. Події розгортаються в ресторані «Русалонька», власником якого є дорослий Сашко. Саме він, а не Вадим викликає хвилювання у дівчини і пропонує вийти за нього заміж. Задля Софії він і відкрив цей заклад, оформлений у морському стилі: «Вразили гігантські вітрини-акваріуми, колони ліан-водоростей і мармурові морські жителі поміж ними». Цей розділ є натяком на щасливе завершення історії Русалоньки, всупереч казковому фіналу твору Андерсена. І це дуже вдалий авторський хід, адже він інтригує і водночас заспокоює читача.

3. Пройти тестування :https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6560696

4..Творча робота. Д.З. Складіть сенкан  до одного із образів, наприклад,    «Коралі»:

Коралі

таємничі, магічні

передаються, захищають,поєднують

символ щасливої жіночої долі

оберіг



07.04.22. Тема. Добро і зло в повісті"Русалонька із 7-В.."

1. Поміркуйте (усно).

♦ Чому, на ваш погляд, автор подає історію трьох родини?

♦ Які цінності панували в кожній із сімей?

♦ Чи справді за всіма подіями стояло прокляття? Чи, може, щось інше?

♦ Чи позбулася родина Вадими прокляття? Свою думку аргументуйте.

♦ Задля якої мети в повісті-казці показано майбутнє персонажів? 

♦ Яку людину називають «справжньою». Чому?

♦ Як ви можете пояснити поняття дружба? Чи є у творі М. Павленко приклади справжньої дружби?

♦ Чому для людини є важливим поняття «родина». Що воно означає?

2. Запишіть епітети, які характеризують поняття справжньої дружби, родини, людини.

Справжня людина

Справжня дружба

Справжня родина

3. Д.З. Прочитати повість повністю. підготуватися до тестування.


01.04.22.Тема. Роздуми про сенс людського життя у повісті "Русалонька із 7-В, або проклятття роду Кулаківських"

1. 

2.Прочитайте матеріал, запишіть основне.

 Життя… Таким коротким воно здається для людини. А як хочеться багато зробити. Ще маленькою людина прагне самоутвердитися, пізнати нове, цікаве, корисне, а потім, ставши дорослою, передати ці знання наступному поколінню.Чи ніколи ви не задумувалися над змістом життя? Що хоче отримати кожний від нього? Здоров’я, кохання, матеріальне благополуччя, владу над іншими…Дійсно, людина сама визначає власні пріоритети. Але як зробити так, щоб прожитий час не був марний, витрачений на якісь дрібниці? Людина живе у суспільстві, тому вона повинна співвідносити власні інтереси з інтересами оточуючих.

Так, для Софійки головним у житті є:

  • робити добро;
  • надання безкорисливої допомоги;
  • шанобливе ставлення до матері…
  • Завдання:Продовжте ланцюжок.
  • 3. Рубрика «Поміркуй, обґрунтуй»

- Що, на ваш погляд, є найціннішим надбанням для людини – матеріальне чи духовне?

- Яке призначення людини на землі?

- Чи намагаєтесь ви застерегти свого товариша від негативного вчинку, який він планує здійснити? Якщо так, то яким чином?


Складання характеристики персонажа (виберіть будь-якого персонажа, охарактеризуйте його за планом)

1 група – Гордій Кулаківський;

2 група – Данило Міщенко;

3 група – Вадим Кулаківський;

4 група – Мішель (Михайло) Міщенко.

План-схема характеристики персонажа.


1. Ким є герой твору, його вік, сімейний стан.

2. Зовнішність образу.

3. Учинки, думки персонажа.

4. Риси вдачі.

5. Ставлення до нього інших героїв.

6. Розкриття характеру за допомогою мови.

7. Ставлення автора до персонажа.

8. Ваше ставлення до цього персонажа.

1 група. Гордій Кулаківський

Це прапрадід Вадима Кулаківського. Саме від нього починається прокляття роду. Ніхто з членів Гордієвої сім’ї не зазнав щастя. Його бажання мати більше, ніж має, спричинило до того, що кожне наступне покоління Кулаківських «мало гроші, а щастя – ніколи». У роду були зрадники, вбивці, злодії – все те негативне й зле, чого боїться в житті людина. Він перший , хто порушив присягу «не вкради».

Сама авторка твору з кригою в голосі розповідає, що таких людей ми можемо зустріти і сьогодні, позбутися від них дуже важко, а може, й неможливо, бо викликають вони страх та відразу. А вдається зробити це лише Софійці – дівчині з іншого століття. Вона рятує покоління Кулаківських від загибелі.

Отже, на нашу думку, образ Гордія Кулаківського повинен слугувати нам прикладом у боротьбі зі злом.


2 група. Данило Міщенко

Це людина, яка поставилася безвідповідально до дорученої йому справи. Хвалькуватий та закоханий у себе. Рятує своє життя втечею та переховуванням. Залишає сім’ю: дружину та двох синів, яким доводиться жити з тавром батька-зрадника.

Як сказала Софійка, дівчинка, що намагалась допомогти героям ХІХ ст.: «Усі Міщенки схожі між собою».

Не допомогло йому навіть те, що змінив своє прізвище на Даниїла Міщенкова, а його син на – Михайла Бєлого, бо хотів стати «… новим і чистим чоловіком».

На нашу думку, зміна прізвища не врятувала наступних членів роду Міщенків. Вони передавали з роду до роду лише духовну порожнечу, яку надзвичайно важко заповнити.



3 група. Вадим Кулаківський

Вадим – один із головних героїв повісті. Він однокласник Софійки. Зухвалий, зарозумілий, але самотній. Його вихованням турбується бабуся, з якою він поводиться не зовсім чемно.

Хлопець мріє, на нашу думку, про зустріч з мамою й татом, але не хоче в цьому зізнатися.

Письменниця ставиться до Вадима, як до сучасного хлопця, який має складний характер і заплутане минуле.

Наша група ставиться до хлопця з розумінням, бо він такий як ми, хлопці 6 класу. Пройде час і він усвідомить свої помилки, а ми готові йому в цьому допомогти.


4 група. Михайло Міщенко

Син Данила Міщенка, що з вини батька стає двірником. Спочатку справляє враження порядного юнака, що закоханий у панночку Юзю. Але з часом побачимо різку зміну в характері хлопця. Жорстокість, мстивість заполонили його серце. Жив, ховаючись від людей, ніколи не ділився наболілим, душив у собі любов до Юзі. Сина виховав схожим на себе.

Наша група прийшла до висновку, що не кохання до Юзі зробило його таким, а помста за те, що він не рівня їй. Батько Михайла втратив звання «дворянського предводителя», і це не дає йому дорівнятися до майнових статків його коханої.
5. Колективно-групове навчання.

Прийом «Уявімо портрет персонажа твору»

Деталі портрета

1. Обличчя

2. Очі

3. Погляд

4. Лоб

5. Ніс

6. Рот

7. Губи

8. Волосся

9. Постава


 


Гордій Кулаківський

1. Обличчя: кругле, зморшкувате

2. Очі: чорні, хитрі

3. Погляд: хижий, часто відводе вбік

4. Лоб: низький

5. Ніс: широкий

6. Рот: великий, загубився в густій бороді

7. Губи: товсті

8. Волосся: рідке, заховалося під селянською шапкою

9. Постава: кремезний, ступає то крадучись, то впевнено, відчуваючи у собі силу, і наче чогось боїться

5. Д.З. Намалюйте портрет персонажа за попереднім завданням, дочитати повість.


Данило Міщенко

1. Обличчя: продовгувате, худорляве, бліде, сумне

2. Очі: налякані, втомлені

3. Погляд: стурбований

4. Лоб: широкий

5. Ніс: гострий, довгий

6. Рот: малий

7. Губи: міцно стиснуті

8. Волосся: світле, пряме, густе

9. Постава: невисокий, худорлявий, дещо згорблений, ступає тихо, намагається не привертати до себе увагу


31.03.22. Марина Павленко. "Русалонька із 7-В, або проклятття роду Кулаківських"

1. Прочитайте матеріал ст. 187-188.

2. Перегляньте відео.

3. Д.З. Читати повість-казку, починаючи зі ст. 188.

24.-25.03.22. Тема. Поезії Василя Симоненка

1. Відеопоезія "Ти знаєш, що ти людина?"

2. Переглянути аналіз поезій "Ти знаєш, що ти людина?", "Гей, нові Колумби й Магеллани..."

3. Д.З. Виразне читання поезій ст. 183-184, вивчити напам'ять поезію "Ти знаєш, що ти людина?"


04.03.22. Тема. Василь Симоненко. Поезія "Лебеді материнства"

1. Ознайомтесь із біографією поета ст. 179-181.

2. Прослухайте відеопоезію

3.Прочитайте аналіз поезії

. Історія написання поезії «Лебеді материнства» (1962 р.).

Вірш написаний у 1962 році, коли поет працював у газеті «Молодь Черкащини». Мати найдорожча людина у світі. Їй несе людина болі й радощі, сумніви й успіхи, помилки й гріхи. З нею хочеться порадитись, поділитись турботами, покаятись їй у гріхах і бути впевнененим, що вона завжди дасть слушну пораду і допоможе. Такою була для Василя Симоненка його мама, Ганна Федорівна Симоненко-Щербань, людина з щирою поетичною душею, закохана у народну пісню, передала все це синові, виховувала його за мудрими заповідями народної педагогіки. Природа наділила літературними здібностями і саму Ганну Федорівну. Був у неї зошит «Перлини поміж людей», куди збирала вона прислів’я, приказки у рідних Біївцях. Багато серед них придуманих матір’ю поета. І багаті вони на гумор і глибину думок, що тривожили її свідомість. Любов В. Симоненка до матері була невичерпною, але такою ж була і його любов до рідної землі, саме тому він вирішив написати поезію, в якій ці дві любові злилися б воєдино. Так з-під його пера вийшов вірш «Лебеді материнства».

Паспорт поезії.

1. Автор – Василь Симоненко.

2. Назва твору – «Лебеді материнства».

3. Рік створення – написано весною 1962 р., коли поет працював кореспондентом газети «Молодь Черкащини», видано вперше у збірці «Лебеді материнства» (1981 р).

4. Літературний рід – лірика.

5. Жанр – колискова.

Коментар. За формою це, власне, колискова пісня. Головне в поезії — побажання синові вирости справжньою людиною, вірним сином України. Мотив вірша — материнська тривога за долю її сина, перед яким відкривається дійсність, виповнена дива та любові, яку охороняють, «мавки чорноброві», та водночас постають і суворі реалії,— від них прагне вберегти дитину материнське серце. Та «приспані тривоги», «чуже поле» — неминучі, і протистояти їм може тільки людина з твердим переконанням, з органічним чуттям родової пам’яті, з великою волею бути самою собою.

6. Вид лірики – громадянська лірика.

1. Головна думка: уславлення материнської любові, яка буде супроводжувати її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

2. Мотиви: «материнська любов», «патріотизм», «вибір», «виховання», «казка дитинства».

3. Проблематика:

- батьки і діти;

- війна і мир;

- добро і зло.

4. Віршовий розмір: хорей.

Художні особливості вірша.

Поет визбирав із золотих розсипів рідної мови образні словосполучення (метафори, епітети, порівняння), вдихнув у них таку магічну силу, таку чарівність незвичайну, що й ми, читачі, проймаємося тим дивовижно казковим світом, своєрідним теплом, у якому виростає син.

Епітети: «білява хата», «лебеді рожеві», «тихі зорі», «золоте сузір’я», «хмільні смеркання», «сиві очі».

Метафори: «мріють крилами… лебеді», «темряву тривожили… півні», «танцювали лебеді», «заглядає в шибку казка», «лебеді… лоскотали марево», «…будуть мандрувати очі материнські і білява хата», «прий-
дуть верби і тополі», «стануть… листям затріпочуть… душу залоскочуть».

Порівняння: «лебеді, як мрії».

Повтор (рефрен):

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Алітерація (повторення р, л): (Темряву тривожили криками півні, /Танцювали лебеді в хаті на стіні).

4. Д.З. Вивчити поезію "Лебеді материнства" напам'ять

03.03.22. Тема . Контрольна робота

На окремих листках пишете:

Третє березня

Контрольна робота №3

Творчість Г. Тютюнника, О. Стороженка, Б. Лепкого, Л. Костенко

І варіант (Дрель В., Мацелюк В.)

І рівень  (по 0,5 б.)                                                 
Визначте: так чи ні.
1. Лежень – головний герой оповідання О. Стороженка «Скарб».
2. Мишка вирішила, що їй з дітьми все-таки краще жити у хаті, ніж на полі (Б. Лепкий «Мишка»).
3. Події повісті «Климко» відбуваються під час Другої світової війни

ІІ рівень(по 0,5 б.)                                                  
Виберіть правильний варіант відповіді.
4.Через що Климко трохи не три дні перебував у тітки Марини?

 а) не хотів йти додому;          б) очікував, коли вона принесе солі;        в) тяжко захворів;    г) розшукував дівчину, якій допоміг.

5. Символічний образ скарбу виявився у формі (О. Стороженко. «Скарб»):
а) шкатулки;         б) мертвого хорта;        в) тайстри грошей;          г) книжки.

6. У кажіть, що зробило Павлуся з оповідання О. Стороженка «Скарб» лінивим:
а) метерина любов;                                                  б) батьківське виховання;
в) поблажливе ставлення наймитів;                      г) небажання дослухатись порад батьків.

7. Мишка радіє, що діти сплять і не чують, як:
а) вона краде чуже добро;                                       б) люди веселяться;
в) на них полює хазяйка;                                        г) люди обманюють.

8. Продовжіть вислів «Людина нібито не літає, … (Л. Костенко. «Чайка на крижині». «Крила»):
а) «…а правду знає»;    б) «…й землі немає»;   в) «…а крила має»;    г) «... а долю має».

9. Скільки творів мистецтва пов'язано одним задумом у диптиху:

a) два;             б) три;                       в) чотири;                  г) п'ять

10. Трояндова сукня у повісті «Климко» Г. Тютюнника є

а) елементом інтерєру;                                           б) художньою деталлю;

в) постійним епітетом;                                             г) сюжетним елементом.

11. Об’єднані однією ідеєю обидва поетичні твори Л. Костенко:

а) «Крила», «Дощ полив…»;                                  б) «Кольорові миші», «Чайка на крижині»;

в) «Дощ полив…», «Кольорові миші»;                 г) «Чайка на крижині», «Крила».

ІІІ рівень( 1,5 б.)                                                   
12. Встановіть відповідність між  цитатою та художнім засобом.

1. «...мишка чує, в хаті чужим духом пахне» (Б. Лепкий «Мишка»)

а) гіпербола

2. «... руки білі та ніжні, як у панночки» (О. Стороженко «Скарб»)

б) метафора

3. «Землі немає, то буде небо» (Л. Костенко. «Чайка на крижині» «Крила»)

в) антитеза

 

г) порівняння

(по 1 б.)                                                 

13. Визначте тему твору Григора Тютюнника «Климко»

14. Чи справедливим є кінець казки «Мишка» Б. Лепкого? Відповідь обґрунтуй.
15. Визначте основну думку вірша «Чайка на крижині».                       

ІV рівень (2 б.)                                                 
16. Напишіть твір-роздум (мініатюру) на тему: «Щасливими не народжуються?..» (на основі аналізованих творів.


Творчість Г. Тютюнника, О. Стороженка, Б. Лепкого, Л. Костенко

                                                                     ІІ варіант (Юрчишин І., Матвієнко С.)

І рівень  (по 0,5 б.)  

Визначте: так чи ні.
1.Климко з однойменної повісті помер від невиліковної хвороби..
2. Мишці стало соромно за свою господиню (Б. Лепкий «Мишка»).
3.Протиставлення «правди пташиної» та «правди людської» зображено у диптиху Л. Костенко «Чайка на крижині». «Крила».
ІІ рівень  (по 0,5 б.)
                                                
Виберіть правильний варіант відповіді.
4.Після смерті батьків за Павлусем доглядали («Скарб» О. Стороженка):
а) бабуся;            б) наймит з наймичкою;         в) сусід із сусідкою;          г) дядько з тіткою.

5. Продовжіть вислів: «...як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати...»:
а) «...він завжди поруч»;                                   б) «...життя і так прекрасне»;
в) «...бо ніколи не знайдеш»;                            г) «...сам скарб його знайде».

6. У чому полягала помста мишки хазяїнам?
а) погризла всі мішки із зерном;                           б) не давала вночі спати;
в) знищила гроші;                                                   г) зіпсувала новий одяг.

7. Укажіть, для чого сільські парубки, йдучи шукати скарб, захотіли взяти із собою лінивого Павлуся (оповідання О. Стороженка «Скарб»):
а) щоб посміятися над ним;               

б) щоб їм пощастило, як завжди щастить Павлові;
в) щоб залучити хлопця до свого гурту й скористатися  його багатством;
г) щоб виманити з хати й обікрасти.

8. Коли відбуваються події, описані у диптиху Л. Костенко «Чайка на крижині». «Крила»?
а) взимку;                    б) влітку;                                в) навесні;                   г) восени.

9. Климкові у перші дні у ваговій жилося несприятливо через ..

а) відсутність харчів;                                               б) обмеженість в освітленні ;            

в) наявність великої кількості пацюків;                 г) постійні візити однокласників.

10. Дядькова діжурка у повісті «Климко» Г. Тютюнника є:

a) постійним епітетом;                      б) елементом інтерєру ;            

в) сюжетним елементом;                   г) художньою деталлю.

11. «Ні сірості! Так оригінальності» - це вимоги твору Л. Костенко

a) «Крила»;                                б) «Чайка на крижині» ;            

в) «Дощ полив…»;                   г) «Кольорові миші».

ІІІ рівень  (1,5 б.)                                                                                                     
12. Встановіть відповідність між  цитатою та художнім засобом.

1.«Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки» (Л. Костенко «Чайка на крижині»)

а) тавтологія

2. «…годують скриню карбованцями, як свиню горохом» Б. Лепкий(«Мишка»)

б) фразеологізм

3. «нудився світом», «аж за ушима лящить» (О. Стороженко «Скарб»)

в) метафора

 

г) порівняння

(по 1 б.)                                                 

13. Чого навчає казка Богдана Лепкого «Мишка»?

14. Запишіть ТРИ риси характеру Климка та епізоди, у яких кожна з них виявляється.

15. Як ви розумієте алегоричний образ крил?
ІV рівень(2 б.)
                                                  
16. Напишіть твір-роздум (мініатюру) на тему «Щасливими не народжуються?..» (на основі аналізованих творів).

25.02.22. Тема. Ліна Костенко "Крила"

1.Прочитайте поезію ст. 177-178.

2. Прослухайте відеопоезію

3. Прочитайте теоретичний матеріал

Що символізують крила у світовій культурній традиції?

Крила – символ духовності, багатства думки, емоційного піднесення, могутності, незалежності й упевненості.

У греків крила – символ любові та перемоги.  Згадайте з уроків образотворчого мистецтва,  як звали  Богиню Перемоги і який вигляд   вона мала. ( продемонструвати світлину)

Давньогрецький філософ Платон вважав крила символом розуму.

Пригадайте з уроків зарубіжної літератури, який твір ви вивчали, де є образ крил? ( Міф «Дедал та Ікар»)

Які ще міфічні істоти зображуються з крилами? (Янголи)

Так, у кожного з нас є янгол-охоронець на небі, а є й на землі. Хто це? (Мама)

Паспорт ліричного твору

Автор:                    Ліна Костенко.

Рід літератури:       лірика.

Вид лірики:           філософська  

Жанр:                   ліричний вірш.

Тема:                   розповідь про духовно багату людину.

Головна думка: "Людина нібито не літає...а крила має"

Ідея:                      уславлення духовних поривань людини.

Образи-символи:                крила.

Римування:                         паралельне.

Віршовий розмір:

Художні засоби:

-       антитеза:   «землі немає, то буде небо»;

-       алітерація:  «Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари»;

-       риторичні питання:   «А як же людина? А що ж людина?»;

-       риторичний оклик:   «А крила має!»;

-       паралелізм:   у пташки крила з пуху-піря, а у людини – з правди, чесноти і довіря;

-       алегорія:  узагальнений образ, у сприйнятті якого ми розуміємо перенесення на реалії життя; вживається у переносному значенні;

-       уособлення:   «правда пташина»;

-       епітет:   «вічного поривання»;

-       рефрен:   «А крила має. А крила має!». 4. Д.З. Вивчити поезію "Крила" напам'ять.

4

24.02.22. Тема. Ліна Костенко "Кольорові миші"

1 Прочитайте баладу "Кольорові миші" ст. 174-175.

2. 

3. Аналіз балади.

Баладаприсутність сюжету, персонажів, більший розмір – ліро-епічний твір До зошитів записати ознаки балади:

Головні ознаки балади

 віршований, ліро-епічний твір;

невелика кількість персонажів;

зосередження уваги на моральних проблемах;

напружений сюжет;

фантастичність;

драматична, часто несподівана розв'язка;

присутність оповідача;

використання діалогів;

невеликий обсяг.

Тема: зображення давніх часів, коли людей страчували за будь-яке чаклування, та звинувачення Анни в тому, що вона з багряного листя робить мишей.

Ідея: засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує людину, звинувачує і виносить вирок на страту.

Основна думка: кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження.

Жанр: філософська поезія 

Композиційні елементи у баладі «Кольорові миші»

Композиція «Кольорові миші» Події минулого (шістсот якийсь рік) переносять читача у сучасність — переслідування інквізицією (судом) індивідуальності людини, її неординарної поведінки, мислення, творчості. Експозиція: знайомство читача з давнім минулим, коли «…розважали стратами юрму…, палили відьом … і не знали до пуття наук».

Зав’язка: сусід привів десятирічну Анну до суду, звинувачуючи її в тому, що вона з багряного листя виробляє кольорових мишей, і вони завдають моральної шкоди його дітям.

Розвиток дії: суд над Анною.

Кульмінація: напруженість Анни в очікуванні вироку.

Розв’язка: з’явився кольоровий кіт, який залив, викладений на папері вирок чорнилом, що так і не був проголошений.

3. Д.З. Виразне читання балади, конспект уроку.

18.02.22. Тема. Ліна Костенко . Коротко про поетесу. "Чайка на крижині".

1. Прочитайте матеріал підручника ст. 171-173

2. Відеоматеріал.

2. Поезія "Чайка на крижині" ст. 176.

3. Аналіз поезії (записати у зошит)

Л. Костенко «Чайка на крижині» (м. Щецін, березень 1958 р.)

 Тема: відтворення роздумів поетеси про смисл життя людини.

 Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами.

Основна думка:
 «Нащо крилатим ґрунт під ногами»?
 Жанр: поема.

 Композиція.

Твір складається з п’яти частин: «Надбережжя», «Крига на Одрі», «Крила», «Ґрунт», «Усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думку, але в той же час пов’зані з перебуванням Л. Костенко у Польщі, зокрема у порту міста Щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі, любові до рідного краю.
Експозиція: опис портового надбережжя Щеціна, змін, які відбуваються з приходом весни.
Зав’язка: розмірковування поетеси над призначенням крил у людини.
Кульмінація: хвилювання поетеси, які викликав корабель з рідної землі.
Розв’язка: гостювання героїні у Польщі.

 Сюжет.
Лірична героїня, перебуваючи у Польщі, зокрема у морському порту Щеціна, спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів.
Наступала весна, ломалася крига. На одній з крижин вона побачила чайку. Це підштовхнуло її до роздумів про смисл життя людини. Людина має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені не з пуху, а з правди, чесності, довір’я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії.
Героїня твору полюбляє Польщу за її легенди, мову, звичаї, дружбу, щирість, але для неї рідний край — наймиліший.
Одного разу вона побачила корабель з прапором рідного краю, який збентежив її душу і серце. І лірична героїня остаточно зрозуміла, що де б ти не був, але батьківська земля, рідний край для кожної людини є наймилішим, дорогим.

 Художні особливості поеми «Чайка на крижині».

«Крига на Одрі».

Метафори: «зима не вдягла… свиту», «зима… часом вже й приміряла», «зима… пошукала, поплакала… мотувала, стелила… сперечалася… несла… збиралась», «дерева проснулись», «лід потемнів», «крига буйно ломилась».
Епітет: «Одра темна, широка».
Риторичні запитання:
«Що ж робити?»
«— Ти куди ж розігналась?
Чи, бува, не до самого моря?»
«Ну, а що, як її розливає вода весняна?»
«Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?»
«Нащо крилатим ґрунт під ногами?»
Риторичний оклик: «Дивна людина!»
Повтори: «Ну, а що…»


17.02.22. Тема. Позакласне читання . Богдан Лепкий "Цвіт щастя"

1. Прослухайте твір

2. Відеоматеріал - аналіз оповідання

3. Д.З. Намалюйте власну квітку щастя та напишіть , що власне для вас - щастя.


11.02.22. Тема. Богдан Лепкий."Мишка".(Казка для дітей: дорослих і малих)

1. Ознайомтесь із біографією Богдана Лепкого ст. 164-165.

2. Прочитайте казку"Мишка" ст. 166-168.

3.Відеоматеріал.

4. Д.З. Знати зміст казки, пройти тести за посиланням:https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9290881

10.02.22. Тема. Скарб-узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання

1. Відеоматеріал

2. Розгляньте питання - відповіді:

Цей твір ми відносимо до гумористичних, чому? (автор тут не викриває вади Павлуся, а в жартівливому тоні виявляє смішне в характері й поведінці головного героя, у способі його життя. Павлусь нікого не ображає, нікому не шкодить і не заважає жити. Такий спосіб життя видається смішним.)

 О. Стороженко у своєму оповіданні повчає читача, намагається йому прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм... Так, у творі автор зазначає:

1) «Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю».

2) «Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба».

3) «Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи».

4) «...Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав...»

5) «Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть...»

Письменник у своєму творі намагається звернути увагу читача не на самі пошуки скарба, а на те, що скарб має символічне (приховане) значення.

Що символізує образ скарбу? Спробуйте розкрити його символічне значення. (Скарб – узагальнений образ щастя. І хоча люди заздрили Павлусеві, вважали що щастя приклеїлося до нього, та жити, так, як він, вони не хотіли. Щасливим не був і Павлусь, бо він нічого у своєму житті не бачив, окрім того, що їв та спав. А такий спосіб життя людині щастя не приносить.)

3.Д.З.Пройти тести за посиланням:https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2706888


04.02.22. Тема. Олекса стороженко "Скарб". Морально-етичні проблеми твору

1. Ознайомтесь із біогафією письменника ст. 157-158.

2. Відеоматеріал.

3. Запишіть у зошит

Жанр: гумористичне оповідання (Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох))

Тема: зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього.

Ідея: засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно; ледачого, паразитичного життя.

Композиція:

Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся.

Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя.

Кульмінація: дохлий хорт у хаті Лежня виявився дукатами.

Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю

4. Д.З. Прочитати оповідання "Скарб" ст. 159-162, скласти та записати у зошит цитатний план оповідання. Здати д09.02.


03.02.22. Тема. Література рідного краю. Анатолій Кичинський

1. Ознайомтесь із біографією поета

2. Вірші поета.

3. Вірші Анатолія Кичинського, які стали піснями

4. Д.З. Підготувати виразне читання поезій Анатолія Кичинського


28.01.22. Тема. Морально-етичні уроки доброти, чуйності. Характеристика образу Климка

1. Таблиця "Характеристика образу Климка"

Риси

Цитати

Добрий, турботливий, чуйний, акуратний, працьовитий, умілий

«Це була найбільша радість Климкова — покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитися поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано, і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив, — гарячої та запашної»

 

Самостійний, гордий

«Доглядати за собою — зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину — він умів і сам. Давно вже вмів…»

Витривалий, терплячий

«…Земля була холодна, від неї потерпли підошви і зробилися як дерев'яні. Коли вони мерзли так, що аж пекли, і не було вже терпцю йти далі, Климко сідав просто серед дороги й одтирав їх руками…» «Останню половину сухаря він із'їв учора зранку і відтоді не мав ані рісочки в роті»

Товариський

«…Він рідко коли залишався наодинці у закіптюжених стінах, бо в нього частенько, — бувало, що й до ночі, — засиджувалося шкільне хлоп'яче товариство… »

Відповідальний

«Що, що в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молока, може…»

Милосердний

«Климко видлубав з кишені одну тридцятку і поклав бабусі в пелену, а сам швидко пішов геть»

Кмітливий, сміливий

«Климко випустив плащ-палатку, вчепився дівчині в другу руку і закричав: «Це моя сестра! Сестра моя, пустіть її! Чуєте? Вона мені за матір!»

Совісний, відповідальний, стійкий

« — Треба ж роботу якусь зробити тітці, а то тільки набалакав:
і те зроблю, і те…» «В дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов і йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги»

2. Відеоматеріал до уроку
3. Д.З. Пройти тестування за посиланням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6822495

27.01.22. Тема. Григір Тютюнник "Климко".Особисте життя автора і сюжет твору

1. ПрочитайтеПовість «Климко» Г. Тютюнник уважав найдорожчою для себе. Він утілив у цьому творі свій ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять років вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду.Маленький Г.Тютюнник у часи війни подолав тяжкий піший шлях із голодного Донбасу, де мешкав у тітки, на Полтавщину, до матері.Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.

- Що означає поняття «автобіографічний твір»?

2. Знати. Автобіографічним (з грец. — сам, життя, пишу) називають твір, головним героєм якого є сам автор.

Твір «Климко» побудований на автобіографічному матеріалі. Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом.

Однак в основі твору — враження від того пам'ятного походу дитини тяжкими дорогами війни.


  1.  Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.

Ідея : прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості. Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.

Жанр «Климко»: автобіографічна повість.

Особливості повісті «Климко»: У повісті влучно переплітається дійсне життя Климка з минулим. Це дозволяє читачеві більше дізнатися про життя хлопця, про його радості і страждання, зрозуміти його характер, поведінку, вчинки.Головний герой виявляє непереборну готовність дійти до заповідної мети, терпляче зносячи важкі випробування.Г. Тютюнник втілив в цьому творі свій ідеал людини у маленькій сирітській душі. Климко носив стільки доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних. Він не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. Цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку йому людину. Вразлива від природи, ніжна душа хлопчика стає ще чутливішою від пережитих подій у дитинстві і ще з малих літ він почувається самотнім, ніким не захищеним мандрівником.

 Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагородила хлопчика за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було так багато, що воно не дало маленькому добро творцеві лишитися живим. Війна полонила його у своїх обіймах…. Ця повість страшна своєю правдою про війну і красива правдою про благородних людей. Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей сучасного та майбутнього.

Д.З. Записати у зошити – «автобіографічний твір»; прочитати повість повністю, написати сенкан до слова-війна.


Дистанційне навчання 25.10.21-12.11.21

12.11.21. Тема. А. Чайковський "За сестрою".

1. Пройдіть тести join.naurok.ua.Код доступу 9244269

! Тести необхідно здати до 13.11. до 15 години.


11.11.21. Тема. А. Чайковський "За сестрою".Напружений динамічний сюжет

1.   З’ясування історії написання твору

Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.

Визначення теми твору: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону.

Визначення ідеї: уславлення козаків — оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудження татар та українців-зрадників.

Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість, дружня завзятість допоможе подолати будь-якого ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі.

Проблематика повісті:

• батьки і діти;

• життя і смерть;

• радість і трагедія;

• відповідальність і безпечність;

• вірність і зрада;

• добро і зло;

• щирість і хитрість, улесливість, підступність.

Сюжет твору. Розповідь про мешканців села Спасівка: звичаї, обряди, особливості поселення, взаємостосунки, діяльність. Серед спасівчан — родина Судаків (дід Андрій, його син Степан з жінкою Палажкою, два сини — Петро і Павло, дочка Ганна). Павло — розбишака, завжди захищав сестру Ганну. Під час нападу татарви село Спасівка згоріло, його мешканців або вбито, або забрано в полон. Павлусеві вдалося втекти від загарбників, він вирішує розшукати сестру і визволити її з полону.

2.Перегляньте буктрейлер до повісті.

3. Д.З. Знати зміст повісті.


05.11. 21. Тема. Андрій Чайковський "За сестрою"

1. Ознайомтесь із біографією письменника ст. 83-84.

2. Вивчіть правила ст. 85 (героїко-романтична повість, композиція)

3. Д.З. читати повість "За сестрою" ст.86-99.


04.11.21. Тема "Заповіт" Тараса Шевченка

. Історія написання твору «Заповіт». 

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби. У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика- декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова: "Як умру, то поховайте Мене..." Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30-40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту. Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843—1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:..вставайте, кайдани порвіте.Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з'явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

2. Записати аналіз поезії у зошит.Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду. 

Ідея: віра поета у світле майбутнє України.

Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.

Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт. (Тлумачення слова «заповіт»: а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті // Передсмертна воля; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам // Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів; в) суворе правило поведінки, неухильний обов'язок (заповідь).)

Художні особливості твору.

Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім'ї великій... вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».

Повтори: «Як... було...», «реве ревучий», «в сім'ї...».

3. Прослухайте виразне читання поезії.

4. Д.З. Вивчити поезію "Заповіт" напам'ять ст. 81.

30.10.21. Тема. Тарас Шевченко. "Тополя"

1. Прочитайте матеріал підручника ст. 75.(зверніть увагу на ознаки балади - ст. 76)

2. Прослухайте відеопоезію "Тополя"

3. Самостійно прочитайте баладу ст. 76-79.

4. Паспорт балади запишіть у зошит.

Тема балади: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

Ідея балади: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.

Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.

 Композиція Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Як твір УНТ за своєю будовою містить вступ, основну частину і закінчення. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні МетаМорфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння.

 Особливості твору, його зв’язок з УНТ:

1) наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння);

2) композиція (вступ, основна частина, закінчення);

3) невелика кількість дійових осіб;

4) магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки);

5) відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі людини в рослину.

 Проблематика:

• вірність і зрада;

• кохання щире і без почуттів;

• батьки і діти.

 Художні особливості твору.

Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо... зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».

Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне..., як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».

Повтори: «одна, одна...», «...пала, пала, стала...», «плавай, плавай, лебедонько».

Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда».

Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню...», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»

4. Д.З. Виразне читання балади, конспект уроку скинути до 01.11. до 15 години


29.10.21. Тема. Тарас Шевченко. Творче життя поета. "Мені тринадцятий минало..."

1. Прочитайте матеріал підручника ст. 70- 72.

2. Прослухайте відеопоезію "Мені тринадцятий минало..."

3. Запишіть аналіз поезії в зошит.

Тема: зображення безрадісного дитинства кріпака-Тарасика, коли він випасав панську худобу. 

Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати..

Художні засоби 

Епітети: «небо голубеє»; «тяжкісльози», «господнє небо».

Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонцез асіяло, неначе все на світі стало моє».

 Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».

 Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!». 

Риторичні запитання: «…чи так мені чогобуло?»; «…чого так весело було?». 

4. Д.З. Виразне читання поезії ст. 73. Запитання ст.74 (усно).



Комментариев нет:

Отправить комментарий